Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
оббріхувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
оббріхувати — оббрехати (наговорювати неправду на когось), обмовляти, обмовити, клепати, наклепувати, наклепати, наговорювати, наговорити, брехати і набріхувати, набрехати, зводити (звести) наклеп, обкидати (обкидати) болотом … Словник синонімів української мови
оббріхування — я, с. Дія за знач. оббріхувати … Український тлумачний словник
лудити — оббріхувати, ошукувати; вабити … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
об... — Слова з префіксом об, які мають те саме значення, що й в українській літературній мові, і лише наголосом відрізняються від неї, напр.: оббитя, оббігати, оббілений, оббреханий, оббризканий, оббризкувач, оббризнутися, оббріхувати, оббріхувач,… … Словник лемківскої говірки
брехати — (говорити неправду), прибріхувати, прибрехати, оббріхувати, оббрехати, обманювати, обманути, обманити (як пом якшене позначення); відливати кулі, підпускати москаля, возити попа в решеті, гнати, заливати розм. (вигадуючи щось) … Словник синонімів української мови
обмовляти — обмовити (кого неприязно висловлюватися, казати щось погане про кого н.; несправедливо звинувачувати, зводити наклеп на кого н.), о(б)суджувати, о(б)судити, судити, неславити, о(б)говорювати, о(б)говорити, ославляти, ославлювати, ославити,… … Словник синонімів української мови
оббрехати — див. оббріхувати … Український тлумачний словник
обмовляти — я/ю, я/єш, недок., обмо/вити, влю, виш; мн. обмо/влять; док., перех. 1) Неприязно висловлюватися, казати щось погане про кого небудь; ганити, гудити. || Поширювати неправдиві чутки, які плямують кого небудь. 2) Несправедливо звинувачувати,… … Український тлумачний словник
обпліскувати — ую, уєш, недок., обплеска/ти, ещу/, е/щеш, док., перех., розм. 1) Плескати кругом, по всій поверхні рукою. 2) перен. Оббріхувати, обмовляти кого небудь … Український тлумачний словник
